«Моль» в Борисполі, або як Путін Марчуку пояснювальну писав
У нашій редакції також, як і «Руставі-2» виявилися конфіденційні контакти серед співробітників спецслужб (правда, українських, а не російських), правда відставних, а не діючих.
Так ось, співробітник одного з найсекретніших підрозділів української розвідки (СЗР, не плутати із засобами захисту рослин) дістав нам з архіву кілька томів «Справи вербувальної розробки» (справи вербовочній розробки) «Міль» .
Необхідно відзначити, що, за запевненням наших експертів з числа відставних співробітників Інституту СЗРУ така справа заводиться після попереднього вивчення об'єкта зацікавленості з числа іноземних громадян, на етапі втягування в розвідувальну діяльність і ведеться навіть після вербування іноземця.
Прочитавши один з другорядних документів (основні ми опублікуємо пізніше), ми з'ясували, що в 1992 році Володимир Путін розроблявся молодої української, патріотичної розвідкою в складі СБУ під псевдонімом «Моль» і, можливо був завербований на основі лояльного ставлення до України в комбінації з матеріальної основою. При цьому, відповідальним за його вербування розробку був, судячи з усього, начальник ГУР СБУ генерал-майор Ковтун Георгій Кирилович.
Поступово ми будемо доводити до широкої громадськості матеріали цього цікавого справи. Разом з Вами, ми простежимо і оцінимо неймовірну і лякаючу трансформацію демократа Володі Путіна (який цінував Бандеру і відкидав КДБ в травні 1992), в апологета тоталітаризму і оспівувача Сталіна сьогодні.
громадянина РФ
Путіна В.В.
07.10.1952 р.н.
Заява
Я, громадянин Російської Федерації Путін Володимир Володимирович, 07.10.1952 р.н., 16 травня при в'їзді на територію України в пункті паспортного контролю міжнародного аеропорту «Бориспіль» був затриманий українськими прикордонниками. Мені був доведений факт заборони в'їзду на Україну.
Інформую Вас, шановний Євгене Кириловичу, що в Україну я прибув на запрошення відомого українського підприємця Ангерта Олександра Анатолійовича, з яким запланована реалізація великого проекту - створення валютної біржі в Санкт-Петербурзі. Заявляю, що рішення про мій недопуск в Україну є не об'єктивним, бо я є давнім другом Вашої країни і докладаю значних зусиль для залучення великих інвестицій в Україну. Більш того, ще проходячи службу в територіальній разведточці в Дрездені, я живо цікавився історією вбивства Степана Андрійовича Бандери. Дії агента КДБ Сташинського засуджую, а терористичні методи діяльності цієї організації - відкидаю. Це підтверджується моїми вчинками - ще 20 серпня 1991 року я написав рапорт про звільнення з КДБ, в знак протесту проти спроби путчу ГКЧП. Ще раз запевняю, що ніякої антиукраїнською діяльністю не займаюся і не планую, більш того, є співчуваючим по відношенню до «Народного Руху України», підтримую прагнення братерського українського народу до побудови власної демократичної держави. Прошу взяти до уваги мої аргументи при прийнятті рішення про моє перебування на території України.
16.05.1992 Підпис
Немає коментарів:
Дописати коментар