Translate

четвер, 6 серпня 2026 р.

Ідеологічна диверсія на Набережній: Чому Дніпро має негайно утилізувати Маргелова та повернутися до козацького десанту

 


У самому центрі Дніпра, на Січеславській Набережній, досі стоїть пам’ятник Василю Маргелову (Маркелову) — радянському генералу та ідолу московської військової машини. Поки міська влада роками годує громаду «процедурними обіцянками» про майбутній демонтаж, цей монумент залишається відвертим маркером «руського міра». Під час повномасштабної війни з Росією існування цього ідола в тиловому Дніпрі — це не просто затягування часу, це свідома ідеологічна диверсія.
Спроби тишком зберегти пам’ятник, перенісши його до музею чи військової частини замість повної переплавки, є капітуляцією перед радянськими міфами. Справжнім символом для українського десанту, зокрема для потужного 7-го десантно-штурмового корпусу ЗСУ, ніколи не може бути людина, вихована сталінською каральною системою.
Проєкт ФСБ: як сепаратисти готували захоплення України через культ Маргелова
Наявність цього пам'ятника в Дніпрі — не випадковість. Це результат тривалої гібридної війни. Ще у 2012 році, готуючи підґрунтя для анексії Криму та вторгнення на Донбас, проросійська організація «Союз радянських офіцерів» (яка стала флагманом сепаратизму в регіоні) видала товстелезну пропагандистську книгу з біографією Маргелова.
У цьому «талмуді» московські технологи пішли на відверті історичні фальсифікації:
  1. Приписали йому створення ВДВ: Це абсолютна брехня. Радянські повітряно-десантні війська та перші масові десанти створювалися на початку 1930-х років під керівництвом Михайла Тухачевського, коли сам Маргелов ще командував звичайною кулеметною ротою у піхоті й до десанту не мав жодного стосунку.
  2. Сховали воєнні злочини: Автори книги повністю опустили факт його участі в окупації Польщі у 1939 році та службу в структурах, підпорядкованих НКВС.
Ця книга та пам'ятник були частиною єдиної спецоперації: нав’язати українським військовим і десантникам спільні з Росією «ідоли», щоб у 2014 році вони не змогли чинити опір окупантам. Те, що цей маркер досі стоїть на Набережній, означає, що диверсія сепаратистів 2012 року продовжує працювати в Дніпрі й сьогодні.
Кривавий слід «ідола»: ким насправді був Маркелов-Маргелов?
Українська громада чудово знає справжні факти, які радянські підручники та сепаратистські книги намагалися приховати:
  • Служба в структурах НКВС: У 1930-х роках Маргелов служив у прикордонних військах, які підпорядковувалися безпосередньо ОДПУ/НКВС — структурі, що проводила репресії та розкуркулення українського селянства.
  • Окупація суверенної Європи (1939 рік): У вересні 1939 року, будучи командиром розвідки, він брав безпосередню участь у загарбанні Польщі відповідно до кривавого пакту Молотова-Ріббентропа, коли радянські війська діяли як союзники нацистської Німеччини.
  • Частина системи «випаленої землі»: Він був гвинтиком армії, яка за наказом Сталіна закидала в тил диверсійні загони для спалення українських та російських хат взимку 1941 року, прирікаючи цивільних людей на смерть від лютих морозів.
Вшановувати таку постать сьогодні — це плювати на могили українців, замучених радянським regimes, та на пам'ять наших сучасних воїнів, які щодня гинуть від рук нащадків тієї самої «червоної армії».
Від Москви до Січі: на кого має орієнтуватися 7-й корпус ДШВ?
Україні не потрібні чужі, накинуті Кремлем та сепаратистами авторитети. Наша військова історія має власні бездоганні прототипи маневреної війни, які століттями відточували тактику, що сьогодні є основою дій Десантно-штурмових військ.
Поки Морська піхота України повертає собі славу Володимира Савченка-Більського та Михайла Білинського, які створювали морську піхоту УНР, наші десантники мають згадати свій генетичний код:
  • Морські десанти Петра Конашевича-Сагайдачного: Козацькі спецпризначенці на легких «чайках» непомітно долали Чорне море, зненацька висаджувалися на ворожих берегах і штурмували неприступні турецькі фортеці. Це еталон високомобільного десанту, що нищив ворога в його ж тилу.
  • Рейди Петра Дорошенка: Козацька старшина майстерно володіла тактикою швидких маневрених ударів малими групами, заходячи у глибокі тили окупантів і ламаючи їхню логістику — саме так, як сьогодні працює 7-й корпус ДШВ.
  • Блискавичні походи Святослава Хороброго: Великий князь Київський із гаслом «Іду на ви!» пересувався із шаленою швидкістю на човнах та конях, дезорієнтуючи супротивника ефектом несподіванки. Його воїни — перші десантники нашої землі.
Час діяти без компромісів
Сучасні українські десантники вже змінили радянські блакитні берети на шляхетний маруновий колір вільного світу. Тепер час очистити мізки та вулиці від ментального рабства й міфів, які нам підсунув «Союз радянських офіцерів».
Ми вимагаємо від міської влади Дніпра припинити політичні маневри та очікування. Пам’ятник окупанту Маргелову має бути негайно демонтований та відправлений на переплавку, а на його місці має постати Монумент Слави Українським Десантникам, прикрашений символікою козацьких та княжих загінних рейдів.
7-й десантно-штурмовий корпус та всі ДШВ ЗСУ — це нащадки козацьких спецпризначенців, а не сталінських диверсантів!

Немає коментарів:

Дописати коментар