Аналітичний матеріал за матеріалами розслідувань ТСК Верховної Ради, НАБУ та Центру протидії корупції (станом на травень 2026 року).
ГЛОБАЛЬНА ТЕЗА МАТЕРІАЛУ:
Внутрішня загроза України — це не поодинокі випадки, а системний феномен, де щирі почуття
суспільства використовуються як ширма для маніпуляцій, а корупційні інтереси «верхівки» та
фінансових махінаторів ставляться вище за національну безпеку держави.
Частина 1. Провокації навколо ідентичності: флешмоб «Батько наш — Бандера» та його наслідки
Аналіз сучасної кризи в Україні розпочинемо з подій жовтня 2021 року — масштабного всеукраїнського флешмобу під пісню «Батько наш — Бандера». Цей кейс чітко розкриває, як народний фольклор стає інструментом у глобальній гібридній війні.
Походження пісні та хронологія тренду
- Березень 2019 року: Пісня у сучасному вигляді вперше публічно прозвучала у виконанні священників ПЦУ (хор «Пентархія» під керівництвом отця Олега Луцана). Твір є новотвором, мелодія якого базується на старій народній пісні «Ой у лісі, лісі, під дубом зеленим».
- Жовтень 2021 року: Чотири львівські одинадцятикласниці (серед яких Ганна Петришин) почули виконання в TikTok і наприкінці уроку історії записали коротке патріотичне відео. За лічені дні воно перетворилося на загальнонаціональний тренд.
- Міф про «ватну вчительку» та збій українських медіа: Проросійські пабліки запустили фейк, нібито київські школярі зацькували та вижили зі школи вчительку з проросійськими поглядами. Деякі українські ЗМІ (зокрема 24 канал) підхопили цей вкид, мимоволі підігравши російським наративам про «радикалізм дітей». Регіональні медіа (НТА, Радіо Трек) оперативно взяли інтерв'ю у дівчат, які повністю спростували фейк.
Ефект «Стрейзанд» та міжнародне засудження
Російська ІПСО дала зворотний результат: тренд підхопила вся Україна (від Львова до Донбасу), включаючи лідера «Бумбокс» Андрія Хливнюка та нардепів у Верховній Раді. За даними Google Trends, у жовтні 2021 року цей запит повністю випередив російську попсу. Світові медіа (BBC, Радіо Свобода) писали про це як про культурний феномен та психологічну підготовку молоді до спротиву Кремлю.
Проте 1 січня 2022 року Посольство Ізраїлю в Україні виступило із суворим офіційним засудженням маршів до дня народження С. Бандери, назвавши їх «націоналістичними» та такими, що оскверняють пам'ять жертв Голокосту.
Ця лінія ідеологічного протистояння дійшла до піку 26 травня 2026 року, коли МЗС Ізраїлю та комплекс «Яд Вашем» висловили глибокий жаль та засудили офіційну державну церемонію перепоховання голови Проводу ОУН полковника Армії УНР Андрія Мельника на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом за участі Президента Зеленського, назвавши Мельника «нацистським колаборантом». Голова ОУН Богдан Червак назвав заяву Ізраїлю «відвертою провокацією», нагадавши, що Мельник з 1944 року сам перебував у концтаборі Заксенгаузен за боротьбу проти нацистів.
Частина 2. Геополітичний прагматизм та міфи про зброю
Паралельно з ідеологічними маніпуляціями, уряд Беньяміна Нетаньягу в Ізраїлі демонструє сухий прагматизм, відмовляючись від військової підтримки України через загрози з боку РФ у Сирії та страх витоку технологій до Ірану.
При цьому Росія цинічно використовує старі ліцензії (як-от контракти 2010–2011 років на дрони Searcher, перетворені на БПЛА «Форпост», збиті на Донбасі у 2015 році) та проводить реверс-інжиніринг західних технологій (копіювання ізраїльського дрона Hero від UVision для створення БПЛА «Ланцет»).
Вся сучасна російська зброя подвійного призначення («Аналоговнєт») — від ракет «Кинжал» до дронів «Орлан» — тримається виключно на контрабандних цивільних чипах США (Nvidia, Texas Instruments, Intel), Швейцарії чи Китаю, примотаних ізолентою.
Проте поки Україна бореться із зовнішньою технічною брехнею Кремля, всередині держави формується куди більш небезпечна корупційна пухлина.
Частина 3. Корупційна пухлина: Денис Штілерман та скандал «Міндічгейт»
Найбільшим викриттям злочинності «верхівки» у травні 2026 року став кейс компанії Fire Point та її головного конструктора Дениса Штілермана. Компанія контролює понад 55% дальніх ударів ЗСУ, виготовляючи близько , то 90 , то 200 крилатих ракет «Фламінго», зі слів самого Штілермана, на місяць та балістику FP-7/FP-9. Проте під ширмою «ефективності для фронту» прихована масштабна фінансова афера, на "домік в Династії"
Російський слід «генерального конструктора»
Розслідування Центру протидії корупції (ЦПК) шокувало суспільство: Штілерман — це колишній громадянин РФ Денис Данілов. Станом на 2025 рік він має офіційний борг перед російськими банками у розмірі 1,6 миллиарда рублів (~$20 млн), які він отримав як шахрайські кредити і не повернув.
Після того, як МВС РФ анулювало його паспорт, він через суди намагався повернути російське громадянство, а коли це не вдалося — втік до України, використавши викрадені в РФ гроші як «власний стартовий капітал» для створення Fire Point. Виконавча директорка ЦПК Дарʼя Каленюк відкрито назвала його «професійним аферистом».
«Міндічгейт» та договірні відносини з верхівкою
Справжнім політичним вибухом став зв'язок Штілермана з бізнесменом Тимуром Міндічем (партнером В. Зеленського по «Кварталу 95»). Міндіч у 2025 році намагався проштовхнути в Міноборони контракт на прострілювані, неякісні бронежилети на 1,75 млрд грн через фірму «Мілікон ЮА». НАБУ оприлюднило аудіозаписи (так звані «плівки Міндіча»), де бізнесмен на прізвисько «Карлсон» напряму тиснув на міністра Рустема Умєрова, вимагаючи прийняти бракований товар.
Завдяки розголосу Громадської антикорупційної ради контракт було розірвано, Зеленський наклав на Міндіча санкції, а сам олігарх-партнер поспіхом втік за кордон за кілька годин до обшуків НАБУ, що прямо вказує на «злив» інформації з боку влади.
Проте спільні офшорні інтереси групи Міндіча та Штілермана продовжують жити в компанії Fire Point. На засіданні ТСК військовий інженер Юрій Касьянов прямо звинуватив Fire Point у багатократному завищенні реальної собівартості виробів та штучній монополізації ринку за підтримки топ-чиновників. На закупівлях ракет держава переплачує мільярди гривень, які вимиваються на офшори замість фінансування інших державних КБ (таких як КБ «Луч»).
При цьому НАБУ веде справу лише проти чиновників Державної служби спецзв'язку (ДССЗІ) та Агентства оборонних закупівель (АОЗ), створюючи «юридичну ширму» для самого Штілермана. Для легітимізації бізнесу в наглядову раду навіть запросили ексдиректора ЦРУ Майка Помпео, що слугує геополітичним щитом від кримінального переслідування.
Анатомія деструктивної системи
Аналіз обох частин досьє підводить до єдиного, масштабного і невтішного висновку про стан державного апарату України у 2026 році:
- Паразитування на патріотизмі. Верхівка навчилася ідеально використовувати щирі почуття та фольклорні тренди українського суспільства як «димову завісу». Поки діти співають про Бандеру, а військові б'ють ворога на передовій, у закритих кабінетах Міноборони та офшорах розподіляються мільярдні потоки на користь наближених олігархів та фінансових аферистів.
- Керована імітація правосуддя. Правоохоронна система демонструє ознаки повної керованості в інтересах корупційного імунітету. Вчасна втеча Міндіча за кордон перед обшуками, заочні розшуки та санкції замість реальних арештів, висунення підозр дрібним чиновникам замість організаторів схем — усе це є доказом того, що система бореться не з корупцією, а захищає саму себе.
- Монополізація та підрив обороноздатності. Логіка «воєнної доцільності» (співпраця з шахраєм Штілерманом, бо він дає ракети «тут і зараз») є деструктивною та короткозорою. Концентрація всіх грошей в одних приватних руках знищує здорову конкуренцію на ринку ОПК, залишає без фінансування унікальні державні конструкторські бюро та ставить виживання армії в залежність від апетитів і біографії однієї аморальної особи.
Система перебуває у стані глибокої внутрішньої кризи, що вилилась у глобальні протести проти рішення Зеленського прибрати Федорова, та призвела до заміни Сирського на Драпатого: вона спроможна створювати ефективну далекобійну зброю проти зовнішнього ворога, але залишається абсолютно безпорадною та гнилою перед внутрішнім ворогом — тотальною корупцією та круговою порукою владної верхівки, бо не здатні всі правоохоронні органи в країні протидіяти цьому, через те, що зв'язані в єдину мафіозну структуру.
ДЖЕРЕЛА.
Звіти НАБУ та САП про «плівки Вовка» (ОАСК) та оборонні закупівлі
- Створення злочинної організації в ОАСК: Офіційні деталі розслідування та матеріали щодо звинувачення суддів у спробі захоплення влади можна переглянути у Роз'ясненні щодо обшуків на офіційному сайті НАБУ, а також у хронології скерування обвинувального акту стосовно 11 осіб на порталі Lb.ua.
- Аналітика та плівки ОАСК: Детальний розбір того, як саме працювала ця система корупції та кругової поруки, опубліковано в аналітичному спецпроєкті Центру Протидії Корупції та у матеріалах Радіо Свобода.
- Корупція в енергетиці та обороні: Оприлюднені НАБУ записи та результати обшуків у межах масштабних розслідувань щодо зловживань та відкатів доступні у публікації Економічної Правди.
2. Міжнародний моніторинг корупції та клановості
- Індекс сприйняття корупції (CPI): Свіже дослідження, оцінку прогресу України та аналіз факторів, які стримують реформи через олігархічний вплив, викладено у офіційному звіті Transparency International Ukraine.
- Державний моніторинг: Показники та оцінку виконання Державної антикорупційної програми в контексті збереження незалежності інституцій опубліковано на порталі НАЗК.
3. Робота Тимчасових слідчих комісій (ТСК) у сфері оборони
- Створення ТСК щодо дронів та фортифікацій: Постанову Верховної Ради про створення спецкомісії для перевірки використання бюджетних коштів на закупівлю БПЛА та захисних споруд висвітлено у матеріалах Радіо Свобода та на порталі Hromadske, де також зазначено участь депутатів різних фракцій у процесі контролю.
