Повномасштабна війна поставила Україну перед питанням фізичного виживання. Проте, окрім зовнішньої агресії, країна зіткнулася із потужним внутрішнім викликом, який здатний знищити державність зсередини, — системною корупцією в оборонній та безпековій сферах [Сухачов]. Найбільш резонансним її проявом стали нелегальні схеми виїзду військовозобов'язаних чоловіків за кордон. Це питання лежить на стику національної безпеки, конституційного права та виживання нації.
Нижче наведено детальний аналіз юридичних колізій, корупційних механізмів, гучних справ проти вищого керівництва та системних ризиків, які загрожують існуванню української держави.
1. Юридична колізія: Конституція проти воєнної реальності
Дискусії навколо законності обмеження виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років тривають з першого дня запровадження заборони 24 лютого 2022 року [ДПСУ-2022]. Суть проблеми полягає у суперечності між нормами Основного Закону та підзаконними актами уряду.
Конституційний фундамент
- Свобода пересування: Стаття 33 Конституції України гарантує кожному право вільно залишати територію країни. Обмеження цього права мають встановлюватися виключно законом.
- Можливість обмежень: Стаття 64 Конституції прямо дозволяє обмежувати право на свободу пересування в умовах воєнного стану.
- Обов'язок захисту: Стаття 65 Конституції визначає захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності як обов'язок кожного громадянина.
Де виникає правова дірка?
Конкретну заборону та перелік винятків для виїзду прописано не в окремому законі, ухваленому Верховною Радою, а в Постанові Кабінету Міністрів № 57.
Хоча Закон України «Про правовий режим воєнного стану» надає право військовому командуванню спільно з органами виконавчої влади обмежувати рух громадян, багато юристів вважають передачу цих повноважень Кабміну юридично суперечливою. Саме правова розмитість правил та наявність десятків суб'єктивних винятків створили ідеальний ґрунт для зловживань на місцях.
2. Анатомія тіньового ринку: як працювали корупційні схеми
Жорстка заборона для мільйонів людей миттєво породила колосальний підпільний ринок. Ціна нелегального перетину кордону за роки війни коливалася від $3,000 до $15,000 з особи.
Корупційна інфраструктура складалася з кількох взаємопов'язаних ланок:
- Територіальні центри комплектування (ТЦК) та ВЛК: Виготовлення фальшивих документів про непридатність до військової служби або зняття з військового обліку.
- Обласні військові адміністрації (ОВА) та Міністерства: Внесення осіб до системи «Шлях» під виглядом водіїв-гуманітарників або діячів культури (так звані «гастрольні» схеми) [Карандєєв].
- Державна прикордонна служба (ДПСУ): Безпосередній пропуск осіб за купленими або підробленими документами, а також організація «зелених коридорів» поза пунктами пропуску [Краківець].
За даними Офісу Генерального прокурора, лише за один рік війни правоохоронці відкрили понад 3,000 кримінальних справ за статтею 332 ККУ (незаконне переправлення осіб через кордон) [Прокурор].
3. Справи проти «верхівки»: підозри є, вироків немає
Суспільство довгі роки війни справедливо обурювалося тим, що правоохоронці затримували переважно рядових інспекторів чи лікарів ВЛК. Ситуація почала змінюватися лише у 2025–2026 роках, коли під приціл НАБУ, САП та СБУ потрапили топпосадовці:
- Керівництво ДПСУ: Офіційну підозру у систематичному отриманні хабарів за сприяння у виїзді отримав колишній голова Держприкордонслужби генерал Сергій Дейнеко, який очолював відомство у 2019–2026 роках [Дейнеко-НАБУ].
- Цивільні міністерства: Підозри у незаконному переправленні осіб через кордон оголошено колишньому очільнику Мінкульту Ростиславу Карандєєву за підписання спецдозволів на «виїзд артистів» [Карандєєв].
- Керівники середньої ланки: Десятки посадовців ОВА, ДПСУ та ТЦК перебувають під судовим слідством [Сухачов].
Чому реалізація справ затягнулася?
Правоохоронні органи пояснюють це складністю документування злочинів вищого ешелону владної вертикалі. Прослуховування, фіксація передачі грошей через декілька ланок посередників та цифрові експертизи вимагали від 1 до 2 років безперервної роботи. Крім того, ліквідація схем прискорилася через тиск міжнародних донорів (США та ЄС), які прямо пов'язали надання фінансової допомоги з успіхами у боротьбі з корупцією.
4. Парадокс застави та «втечі еліт»
Найбільшим ударом по вірі українців у справедливість став інститут грошової застави, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом (КПК). Згідно з європейськими нормами, заміна тримання в СІЗО на заставу є обов'язковой для економічних і корупційних злочинів [ВАКС-застави].
Це призвело до появи глибокого соціального розколу:
- Дрібні правопорушення: Через посилення закону на час воєнного стану за побутову крадіжку в магазині суди засуджують громадян до 5–8 років реального ув'язнення [Крадіжка].
- Топкорупція: Чиновники, які заробили мільйони на схемах виїзду, легко знаходять гроші на застави (як-от 10 млн грн для ексголови ДПСУ Дейнеки [Дейнеко-застава]) і виходять на волю під особисті зобов'язання.
Опинившись на волі, багато фігурантів використовують свої фінансові ресурси та зв'язки, щоб просто втекти з країни. Суспільство пам'ятає резонансні втечі народних депутатів Артема Дмитрука та Андрія Одарченка, колишнього голови КСУ Олександра Тупицького та багатьох інших. Хоча держава у відповідь запровадила інститут заочного засудження з конфіскацією майна, фізично повернути втікачів до українських тюрем наразі майже неможливо.
5. Чи знищить корупція Україну? Запобіжники проти колапсу
Теза про те, що корупція здатна зруйнувати державу швидше за окупаційні війська, є абсолютно реальною. Системне хабарництво підриває обороноздатність, демотивує військових на фронті та руйнує довіру громадян до владних інститутів. Якщо люди бачать, що закон діє лише для бідних, тримання державного ладу опиняється під загрозою.
Проте, твердження про повну неспроможність держави побороти це явище є передчасним. Україна має потужні внутрішні та зовнішні механізми захисту:
- Незалежна антикорупційна вертикаль: НАБУ, САП та Вищий антикорупційний суд (ВАКС) є відносно автономними структурами, які довели здатність саджати недоторканних раніше осіб [ВАКС-застави].
- Зовнішній аудит: Західні партнери детально контролюють використання коштів і вимагають реформ судової та правоохоронної систем.
- Цифровізація державного сектору: Усунення чиновника з процесу ухвалення рішень (через платформи «Дія», «Оберіг», електронні митниці) фізично знищує можливість вимагати хабар.
- Суспільний тиск: Журналісти-розслідувачі, волонтерський рух та ветерани сформували безпрецедентний рівень нетерпимості до корупції.
Висновок
Корупція на кордоні та схеми виїзду військовозобов'язаних стали дзеркалом глибоких проблем української правоохоронної системи. Держава опинилася під загрозою зникнення, якщо не зможе витримати цей іспит на прозорість. Очищення влади від корупціонерів вищого ешелону — це питання не просто справедливості, а фізичного виживання України у довготривалій перспективі.
Джерела фіксації фактів (Посилання):
- [ДПСУ-2022] Офіційне повідомлення ДПСУ від 24.02.2022 про обмеження виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років.
- [Дейнеко-НАБУ] Повідомлення НАБУ та САП про обшуки та підозру колишньому голові ДПСУ Сергію Дейнеку.
- [Карандєєв] Розслідування Нацполіції щодо ексочільника Мінкульту Ростислава Карандєєва у справі незаконного виїзду чоловіків.
- [Краківець] Офіційні дані ДБР про затримання керівників пунктів пропуску на кордоні («Краківець»).
- [Прокурор] Статистика Офісу Генерального прокурора щодо кількості кримінальних справ за незаконний перетин кордону під час війни.
- [Дейнеко-застава] Рішення ВАКС щодо внесення 10 млн грн застави за ексголову ДПСУ Дейнеку.
- [Крадіжка] Посилення відповідальності за крадіжки в умовах воєнного стану (Стаття 185 ККУ).
- [Сухачов] Звіт ДБР про розслідування понад 570 кримінальних справ щодо незаконного переправлення чоловіків за кордон.
- [ВАКС-застави] Кримінальний процесуальний кодекс України щодо обов'язковості призначення застави як запобіжного заходу.
Немає коментарів:
Дописати коментар