Є в Дніпрі такий волонтер, що всім волонтерам волонтер.
На передку йому дали прізвисько Кайзер, за надмірну балакучість та намагання повчати всіх і кожного там. що в вояків виникло бажання закинути його кудись поближче до сепарів. об там поагітував своєю бредятиною.
Але мова не про те.
Очоливши якось волонтерський рух "диких" волонтерів він прославився лише тим. що двічі водив на поклон до місцевого мера, випрошувати обіцянки. а насправді. щоб той використав це для власного піару - буцімто. навіть "дикі волонтери" його поважають... ("Дикими" волонтерів назвали. що були не підконтрольні відомим олгірхічно-бандитським угрупуванням міста).
Так само завзято він же агітував за возведення ПОроха на престол "в один тур" . а зараз ще з більшою силою кляне і його і всіх, хто поряд з ним...
Останнє його "волонтерство" вивело з себе навіть тих вояків. що отримують від нього допомогу всі роки війни.
Що ж сталось такого, що озлобило в завело в тупик цих вояків?
Може комусь покажеться. що нічого страшного. Проте все було дійсно дуже просто. Приїхав. щось привіз і влив собі дві каністри пального. що було в бійців в запасі...(При тому. що випрошував собі всього одну каністру).
Мотивація і пояснення бійцям в нього було одне:"Я вам так багато зробив за весь час, що ви мені ще винні залишились..."
Тож бійці мають йому дякувати і в ніжки кланятись до кінця війни, щонайменше....
Отак волонтерити по-новому. хто ще не второпав. має переймати досвід.
Немає коментарів:
Дописати коментар